НАША ІСТОРІЯ

Якось два друга-одногрупника працювали після навчання на  історичному факультету на базарі. Іншої підхожої роботи знайти  було неможливо, а та, що була – не могла в повній  мірі задовольнити потреби юнаків. До того ж, ситуація в державі, як Вам відомо, не була райдужною, то ж вони вирішили, що настав час попрацювати на себе і для цього була своя бізнес-ідея – міжнародні вантажні перевезення. Юнаки вирішили здати на категорію прав,  необхідну для керування вантажівками, зібрати всі свої заощадження і  купити тягача з причепом. Тоді це були великі гроші і їм  довелося поставити свої квартири під заставу, в разі не сплачення кредиту. Шляху назад немає. Це був звичний для тих часів рейс,  Україна – Туреччина. З України везлися вироби з дерева, а з Туреччини – тканина то одяг. 

Нічого не передбачувало халепи. Спершу друзів спіткала невдача. Аж на кордоні з Туреччиною виявилося, що причіп був негабаритним і їх, здавалося б, розвернули на півшляху кар’єрної  дороги. Вони були змушені повернутися назад в Україну з вантажем. Тоді після такої невдачі можна було б скласти руки, та вони вирішили, що ще не все втрачено. Продали попередній причіп і купили новий. Знайшли чимшвидше нове завантаження, адже думки про кредит і про те, що треба прогодувати родину не полишали юнаків ні на мить. Роботодавці пообіцяли їм оплатити готівкою за міжнародне вантажне перевезення авансом в Туреччині, а левову частку - на зворотному шляху в Україні, в кінцевому пункті призначення. Побачивши, що юнаки самотужки їхали за кермом, не маючи своєї «спини»,  їм не заплатили. Тут також можна було скласти руки, впасти духом і повернутися назад на робоче місце на базар, проте вони не здавалися і вирішили спробувати втретє як востаннє…

Згодом справи пішли у гору! За наступні місяці хлопці зуміли погасити кредит і навіть могли собі вже дозволити власного водія. У 2004 році юнаки вже мали 4 фури, у 2008 році - 20 фур, у 2012 році - 30 фур Компаньйони викупили ділянку на трасі в Новоселицькому напрямку і почали будівництво великого комплексу, який мав би задовольнити потреби будь-якого далекобійника.
У 2016 році завершилося будівництво комплексу, у 2017 році з’явилися офісні приміщення, кабінети  та логістичний центр у 2018 році з’явився  повноцінний сервіс вантажних авто,  ремонт тягачів та причепів, У 2019 році з*явилися кафе та готельні номера у 2020 році автопарк вже компанії налічував 68 фур. Цього ж року з*явилася портальна мийка «Kärcher»

Якось так починалася наша історія – з дружби, взаємопідтримки, ризиків та  ідеї чогось більшого. До речі, забули згадати - одного юнака звали Андрій, іншого – Федір. Ось вони й вирішили назвати свою фірму «АФ-Транс».

Історія триває…